Якщо ви заздалегідь підготували одяг, спорядження і самого себе до перебування на льоду, незалежно від того, що ви збираєтесь там робити, ви збільшили гарантію своєї безпеки.
Особиста готовність означає, що ви знаєте, як забезпечити власну безпеку, перш ніж стати на лід.
Загальні положення
Чи добре ви вмієте робити те, чим збираєтесь займатись на льоду? Володіння необхідними навиками підвищить вашу безпеку і зробить ваші заняття більш приємними.
Чи є у вашій групі людина, що володіє навиками надання першої допомоги, включаючи допомогу при відмороженнях та переохолодженнях?
Чи всі учасники вашої групи знають, що треба робити, якщо хто-небудь провалиться під лід?
Прийміть до уваги погодні умови. Чи немає загрози попасти у снігову бурю в якому-небудь віддаленому місці ?
Заздалегідь плануйте свій маршрут та сповістіть кому-небудь, куди ви йдете.
Намагайтесь не ходити на лід на самоті.
Спорядження
Чи є у вас необхідне спорядження?
В Україні протягом декількох зимових місяців озера, річки та ставки покриваються льодом та снігом. В цей час дуже популярними бувають ковзання на лижах та ковзанах на замерзлих водосховищах, а також підльодовий лов риби.
Поряд з заходами захисту від морозу та снігопаду ми розглядаємо питання підготовки до перебування на льоду та заходи допомоги, в тому числі самому собі під час нещасного випадку на льоду.
Характеристика льоду
Після того, як ви витягнули постраждалого з води, покладіть його на тверду поверхню і виконайте наступне:
очистіть верхні дихальні шляхи; визначте наявність дихання протягом 5 секунд, якщо воно відсутнє, виконайте штучну вентиляцію легень; визначте наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд, при його відсутності виконайте серцево-легеневу реанімацію.
У такій ситуації особливе значення має перший принцип надання першої допомоги. Огляд місця пригоди з метою виявлення реальної та потенціальної загрози відіграє тут важливу роль. Слід розуміти, що потопаюча людина діє несвідомо та інстинктивно. Ось чому, намагаючись допомогти потопаючому, ніколи не потрібно підпливати до нього близько. Навіть якщо постраждалий дитина, ваш приятель чи близька людина, він може вчіпитись у вас мертвою хваткою та буде тягнути під воду. У такому разі ви не тільки не зможете допомогти, але і самі можете потонути. Навіть професійних рятівників навчають, як наближатись до утопаючого з великою обережністю, тримаючи в руках який-небудь предмет, щоб потопаючий міг за нього ухопитися.
Способи надання допомоги потопаючому
Існують різні способи надання допомоги потопаючому, але ні один з них не може бути універсальним (див. Мал. 14-4). Приймаючи рішення, слід вибрати найменш ризикований, який ви можете використати в даній ситуації. Перелічені нижче способи розміщені по мірі зростання їх складності. Завжди розпочинайте з самого простого, а у випадку невдачі краще подумайте перед тим, як приступити до більш ризикованих дій.
Словесний метод
Знаходячись у безпечному для вас місці, ясно, чітко та коротко скажіть постраждалому, що і як він повинен робити, а також підбадьорюйте його словами. Намагайтесь весь час дивитись в очі постраждалому.
Метод закидання
Якщо постраждалий знаходиться недалеко від вас і під рукою є відповідний плаваючий предмет, киньте його так, щоб постраждалий міг за нього ухопитись.
Відчайдушний крик про допомогу. Перевернутий човен. Натовп на березі.
Потопаючий
Потопати може людина, що не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, хвора або поранена, а також людина, що опинилась в холодній воді або випадково упала у воду. Якщо не прийти на допомогу цій людині, випадок може закінчитись загибелю постраждалого. Про те, що людина попала в біду, може свідчити наступне:
•спроба плисти не приводить до просування вперед;
•на обличчі з'являється вираз відчаю;
