Хлор являє собою газ жовто-зеленого кольору, майже у три рази важчий за повітря. Ця речовина вважається отруйною. Багато промислових підприємств використовують хлор у рідкому, твердому та газоподібному станах. Хлор також використовується на водозабірних станціях для хлорування води.
Ознаки та симптоми отруєння
• відчуття печії в очах, носоглотці;
• утруднене дихання;
• подразнювання шкіри.
Дія газу протягом двох та більше годин може викликати тяжкі ускладнення: • набряк легень,
• смерть.
Перша допомога при отруєнні газоподібним хлором
1. Для захисту органів дихання використо
вуйте протигаз.

Якщо ви мешкаєте в місцевості, де поблизу розміщені хімічно небезпечні об'єкти, вам загрожує можливість опинитися в зоні хімічного зараження.
1. При появі ознак витоку газу, негайно теле
фонуйте «01», вкажіть місце витоку, вид
газу, якщо це відомо.
2. Постарайтесь залишити небезпечну зону
разом зі своїми близькими, співробітника
ми в бік, протилежний напрямку вітру.
3. Кожний газ, в залежності від його фізич
них властивостей, утворює хмару на пев
ній висоті від поверхні землі. Це потрібно
враховувати, вибираючи місце тимчасово
го сховища.

Гострі отруєння рослинами зустрічаються звичайно в теплу пору року серед туристів, які вживають незнайомі рослини в їжу, або серед дітей, що відпочивають в літніх таборах, на дачах.
Інколи гострі отруєння рослинами можуть виникати під час самолікування, коли люди вживають екстракти, відвари трав. Деякі отруйні рослини спричиняють сильні опіки шкіри, слизових оболонок та алергічні реакції при контакті з ними.
В Україні зустрічаються такі отруйні рослини: беладонна, багно, блекота, дурман, лавровишня, паслін та ін.
Профілактика отруєнь рослинами
Потрібно набути добру звичку та навчити своїх дітей:
• Обходити стороною невідомі рослини.
• Не вживати невідомі рослини в їжу.
• Не дозволяти дітям самостійно збирати
ягоди.
• Не вживайте екстракти трав, що виготовлені
без погодження з лікарем.

Найбільш небезпечним може бути отруєння блідою поганкою та близькими до неї видами грибів, що помилково вживаються в їжу замість сироїжок чи шампіньйонів.
Перші прояви отруєння можуть виникнути через декілька годин, інколи через 24 години. Раптовий біль у животі, блювання, пронос, загальна слабість, судоми, зниження температури тіла. В кінці першої доби виникає гостра ниркова недостатність.

Розрізняють їстівні та отруйні гриби Поряд з найбільш відомими їстівними грибами -- білими, підосичниками, підберезниками ,сироїжками— існують інші, які часто називають просто «гриби». Частіш за все гриби ми визначаємо за шапкою та ніжкою. Але визначити незнайомий гриб, отруйний він чи ні, буває важко. Якщо ви збираєте гриби у лісі, додержуйтесь правила: не кладіть незнайомий гриб до кошика, бо він може бути отруйним.
Наводимо малюнки деяких грибів, що вважаються отруйними.
Серед всіх відомих грибів смертельно небезпечним вважається бліда поганка. Це пластинчастий гриб, з нижнього боку у нього розташовані радіально розбіжні пластинки фарфорово-білого кольору. Верхня частина шапки може бути білою або зеленувато-оливковою, в центрі темною, шовковистою. Ніжка гриба тонка з бульбовидним потовщенням біля кореня, а зверху ніжки біле кільце. Зустрічається поганка у листяних або змішаних лісах.
Мухомор червоний має забарвлення від оранжево-жовтого до темно-червоного.

Отруєння виникає внаслідок вживання в їжу продуктів, заражених мікробами або їх токсинами (сальмонели, стафілококи, ботулоток-син).
Симптоми отруєння
• головний біль, запаморочення,
• загальна слабість,
• нудота,
• блювання,
• біль в животі,
• пронос,
• спрага,
• порушення дихання аж до його зупинки.
Перша допомога при харчових отруєннях

Хлоровані вуглеводні (органічні розчинники) — діхлоретан, чотирихлористий вуглець, трихлоретилен — широко використовуються в промисловості та побуті для склеювання оргскла. Необережне використання цих речовин може призвести до нещасних випадків.
Дихлоретан — безколірна рідина з запахом, що нагадує хлороформ або спирт. Особливо небезпечний при випадковому вживанні його замість алкоголю, смертельною при цьому може стати доза 20—50 мл.
Після короткочасної фази збудження постраждалий втрачає свідомість, з'являються судоми, порушується дихання аж до його зупинки, потім зупиняється серце.
Якщо постраждалий залишається живим, то через 2—3 доби з'являються симптоми ураження печінки та нирок.