Ніколи не переміщайте постраждалого, крім випадків, коли місце пригоди становить для нього загрозу:
* пожежа, наявність отруйних випарів, ризик
утонути, вибуху, руйнування будівлі, небез
печна ситуація на дорозі, все, що не піддаєть
ся контролю;
* неможливість надати першу допомогу із-за по
ложення, в якому перебуває хворий (постраж-
далий лежить на животі при зупинці серця );.

При невідкладній ситуації перша допомога постраждалому звичайно надається без зміни положення його тіла, бо при пересуванні можна нанести йому додаткові травми. Але коли постраждалому загрожує небезпека, спочатку треба перенести його в безпечне місце, а потім почати надавати першу допомогу.

Перші три ланки представляють собою етапи догоспітальної допомоги. Заключний етап надання швидкої допомоги починається з прибуття постраждалого в медичну установу. Найчастіше постраждалого відразу транспортують в медичну установу відповідного профілю, де персонал оцінює його стан і проводить відповідне лікування. Після надання допомоги постраждалого можуть відпустити додому або залишити для подальшого лікування.

Третя ланка в ланцюзі надання швидкої допомоги є служба «швидкої медичної допомоги» «03». Вона комплектується лікарями та фельдшерами, здатними надати постраждалому професійну допомогу на місці пригоди і по дорозі в медичну установу. В великих містах машини «швидкої допомоги» оснащені сучасним обладнанням, яке дозволяє оперативно надавати кваліфіковану допомогу.

Бажано, щоб «швидку» викликав хто-небудь інший. Це дозволить вам залишитися з постражда-лим і не відриватися від надання першої допомоги. По номеру телефону термінового виклику відповідає диспетчер, який знаходиться в центрі. Ця людина вирішує, яких спеціалістів необхідно направити на місце пригоди, а також може надати вам поради по наданню першої допомоги до прибуття бригади. Таким чином ви або інший, хто дзвонить, повинні повідомити диспетчеру вірну інформацію, а саме:
1. Точне місце пригоди. Повідомте адресу або місце знаходження, вказавши назву міста або населеного пункту. Повідомте назву найближчих перетинаючих вулиць (перехрестів або доріг), орієнтири, назву будови, поверх та номер квартири (офісу).

Іноді ви не знаєте, чи викликати в даному випадку «швидку допомогу».
Крім того, постраждалий може попрохати вас не робити цього, бо соромиться стати об'єктом загальної уваги. Або, буває, ви не знаєте, чи серйозний стан постраждалого, щоб відправити його в лікарню. В якості загального правила «швидку допомогу» необхідно викликати при будь-якій з наступних ситуацій:
• непритомний стан або рівень свідо
мості змінюється;
• проблеми з диханням (утруднене ди
хання або його відсутність);
• неприпиняючий біль або відчуття
стиснення у грудях;
• відсутність пульсу;
• сильна кровотеча;
• сильний біль в животі;
• блювота з кров'ю або кров'янисті ви
ділення (з сечею, харкотинням та
ін.);
• отруєння;

Служба «швидкої медичної допомоги» являє собою чітко налагоджену систему, яка охоплює всю країну і назначена для надання негайної допомоги постраждалим від нещасного випадку або раптового нападу хвороби і подальшого транспортування їх в лікарню.
Служба складається з різних частин, зв'язаних між собою по типу ланцюга (Мал. 2-1). Ви є першою ланкою цього ланцюга, коли набираєте номер «03». Диспетчер, який приймає ваш виклик, виступає в якості другої ланки. Співробітники служби «швидкої допомоги» — лікарі, фельдшери, які прибувають на місце пригоди, - - третя ланка. Приймальне відділення лікарні виступає четвертою зв'язуючою ланкою.
Пам'ятайте, що система починає діяти дякуючи вашому дзвінку.
В різних районах рівень підготовки персоналу «швидкої допомоги» може дещо різнитися. Але загальна система і принципи виклику «швидкої допомоги» однакові для всієї України.