1. Спочатку надайте допомогу як при озна
ках гіпотермії (див. далі в цьому розділі).
2. Проводьте обробку ураженої частини обе-

режно, ніколи не розтирайте її, бо це приводить до ще більших пошкоджень.
3. Уникайте різкого зігрівання відмороженої
частини тіла.
4. Зігрійте відморожену частину тіла руками
або іншими частинами тіла.
5. Коли відморожена частина тіла не при
ймає нормального кольору, зануріть її в те
плу воду 38—42°С. Якщо вода на дотик ви
кликає відчуття дискомфорту, значить во
на занадто гаряча.
6. Тримайте пошкоджену частину тіла в теп
лій воді до тих пір, доки відморожена ді
лянка не почервоніє і не стане теплою на
дотик.
7. Забинтуйте пошкоджену ділянку сухою
стерильною пов'язкою. При відмороженні
пальців рук і ніг покладіть між ними вату
або марлю. Не вскривайте утворені пухирі.
Якомога швидше доставте постраждалого
до лікаря.

Відмороження звичайно можна уникнути, якщо керуватися здоровим глуздом і наступними рекомендаціями.
Носіть головний убір і одяг з шерстяної тканини або хутра, які утворюють шар теплого повітря між тілом і одягом. Носіть багатошаровий одяг, щоб при необхідності ви змогли зняти один з шарів, що дозволяє вам регулювати температуру свого тіла. Закривайте частини тіла, які більш за все схильні до відмороження: пальці рук і ніг, вуха і ніс.
Уживайте більше теплого пиття, що сприяє кращій терморегуляції організму. Коли гаряче пиття недоступне, пийте побільше звичайної води. Запобігайте використання кофеїновміс-тимих (кава, чай) і спиртних напоїв, бо вони перешкоджають виробленню тепла організмом.
Частіше виходьте на короткий час на холод, після цього зігрівайтесь в теплому приміщенні. Це сприяє звиканню організму до короткочасної дії низьких температур.
Ознаки і симптоми відмороження
В залежності від обставин і тривалості дії низьких температур відмороження може також супроводжуватися гіпотермією, що являється загальним переохолодженням організму на відміну від замерзання певної частини тіла.
Ознаками відмороження є:

Відмороження є різновидністю холодової травми. Воно виникає у певній частині тіла, яка піддається дії холоду, і закінчується в замерзанні тканин організму. При поверхневому відмороженні пошкодження займає лише шкіру. При глибокому — пошкоджується і шкіра, і підшкірні тканини. Обидва типи відмороження є небезпечними. При відмороженні міжклітинна і внутрішньоклітинна рідина замерзає і розширюється, що приводить до припухлості. Кристали льоду і припухлість викликають пошкодження і загибель клітин. Відмороження може привести до втрати кистів, ступнів, пальців рук і ніг.
Причини відмороження

Хімічний опік може статися як на виробництві, так і в домашніх умовах. Він може бути викликаний відбілювачем, заходами для відчист-ки стічних труб, чистки ванн, туалетів, речовиною для зняття краски або хімікатами, які використовують в садівництві. Хімічна речовина продовжує викликати опік, поки вона знаходиться на шкірі. Тому при попаданні речовини на шкіру її необхідно дуже швидко прибрати.
1. Струсіть сухі хімічні речовини з шкіри за
хищеною рукою (використовуйте рукавички, рушник і ін.).
2. Промийте опік під струменем холодної во
допровідної води протягом як мінімум 20
хвилин. Не використовуйте струмінь під
сильним напором, бо це може ще більше
пошкодити уражену шкіру. Продовжуйте
промивання до тих пір, поки не прибуде
«швидка допомога».

Навіть після усунення причини опіку м'я-кі тканини продовжують тліти кілька годин, що приводить до ще більших пошкоджень. Охолодження допомагає запобігти утворенню пухирів при невеликих опіках і зменшити пошкодження тканин при більш серйозних.
Не намагайтеся судити про тяжкість опіку по тому, наскільки сильний біль, який відчуває постраждалий, бо внаслідок опіку можуть бути пошкоджені нервові закінчення. В більшості випадків при опіках потрібний лікарський огляд. Негайно викликайте швидку допомогу, якщо опік:
• викликає утруднення дихання;
•займає не одну частину тіла;
•займає голову, шию, кисті рук, ступні або
статеві органи;
• має місце у дитини чи у людини похилого
віку;
• викликаний хімічними речовинами;
•трапився внаслідок вибуху або дії електричного струму.

Попередження опіків починається з протипожежної безпеки. Додержуйтесь наступних правил:
тримайте сірники подалі від дітей. Ніколи не залишайте дітей без нагляду; не тримайте в кладових матеріалів, які можуть легко спалахнути при пожежі; ніколи не тримайте в житлових приміщеннях бензин або інші легкоспалахуючи рідини; при приготуванні їжі слідкуйте, щоб ручки каструлі не виступали за межі плити, і по можливості використовуйте задні горілки, при спалахуванні масла або жиру не намагайтеся тушити полум'я водою;
• не розпилюйте аерозолі поряд з відкритим вогнем;
при наявності каміна обладнайте його міц-
ним захисним металевим екраном. Ніколи не
залишайте поряд з каміном папір, тканину
або інші горючі матеріали.

Опіки становлять собою пошкодження м'якої тканини, звичайно викликане дією на неї високих температур. Опіки можуть також бути викликані дією хімічних речовин, електричного струму або сонячних променів.
Опис опіків
Опік спочатку вражає верхній шар шкіри — епідерміс. Якщо опік прогресуючий, то нижній шар шкіри також пошкоджується. При опіку порушується цілісність шкіряного покриву, що може привести до проникнення інфекції, втрати рідини та порушення терморегуляції. Глибокі опіки здатні порушити нижні шари тканини. Вони також можуть викликати пошкодження системи дихання і очей.
Тяжкість опіку залежить від:
• температури;
• причини, яка викликала опік;
• тривалості дії;
• місцезнаходження на тілі;
• площі пошкодження;
• глибини пошкодження;
• віку постраждалого і стану його здо
ров'я. Як правило, люди старіше 60-
ти, діти менше 5 років і хронічні хво
рі мають більш низьку ступінь пере
несення опіків, ніж решта.
Види опіків